Амебіаз лікування та діагностика

Амебіаз (амебний коліт, або амебна дизентерія) — інфекційне паразитарне захворювання кишечника, що викликається дизентерійною амебою. За статистикою ВООЗ близько 10% населення на планеті мають таку хворобу.
Особливо вона поширена на південному сході Африки і Азії, в Китаї та Латинській Америці. За відсутності належного лікування, можливий летальний результат.

Що це таке амебіаз — види амебіазу

Збудник хвороби — Entamoeba hystolitica, є простим організмом. Збудник зараження, потрапляючи в організм, проходить життєвий цикл з 2-вох стадій:

  • вегетативна(трофозоіт);
  • стадія спокою(циста).

Вегетативна стадія містить в собі 4 види амеби : тканинна, велика вегетативна, просвітна, передцистна. Тканинний вид виявляється безпосередньо у хворих, а просвітний вид і циста тільки у носіїв захворювання.
Відбувається зараження збудниками, тільки через ротову порожнину. Потрапляючи в шлунок, завдяки панкреатичному соку, амеба знімає з себе оболонку і перероджується у вегетативну форму. Після потрапляє в стінку товстої кишки, викликає виразки, які можуть бути дуже глибокими, і привести до прориву кишкової стінки.
Нараховують 4 основні види клінічного прояву захворювання :

  • кишковий;
  • позакишковий;
  • шкірний;
  • печінковий.

Також по тривалості протікання захворювання є гостра форма (до 3-ох місяців), підгостра (до 6-ти місяців), хронічна (понад 6-ть місяців). Характер перебігу захворювання буває безперервний, прогресуючий і рецедивуючий.

Діагностика амебіазу і форми передачі інфекції

Для правильного діагнозу потрібна діагностика захворювання :

  1. Загальний аналіз крові і сечі.
  2. Копрограма (аналіз калу на глисти).
  3. Біохімічні аналізи: білірубін, тимолова проба, загальний білок, трансаміназіни(АСТ, АЛТ).
  4. Серологічний спосіб діагностики: реакція імунофлюоресценції(РИФ), реакція непрямої гемаглютинації (РНГА), реакція энзим-мечених антитіл(РЭМА).
  5. Специфічний спосіб діагностики: огляд сигмовидної і прямої кишки ендоскопом; виявлення глистів в мазках, узятих при ректороманоскопії.
  6. Додаткові способи діагностики: рентгенографія, УЗД черевної порожнини, ректороманоскопія, комп’ютерна томографія черевної порожнини.

Зараження амебами відбувається орально-фекальним способом, часто через забруднені цистами воду, овочі, фрукти. Цисти у воді живуть до декількох місяців, і стійкі до хлоромістких препаратів.
Амебна дизентерія, як і лямбліоз, вважається хворобою брудних рук.

Симптоми амебіазу кишечника

Симптоми кишкового і поза кишкового амебіазу:

  • температура
  • загальна слабкість
  • стомлюваність
  • головний біль, мігрень
  • часте випорожнення
  • розпираючі болі в ділянці живота.

Позакишковий амебіаз може мати різні форми. Симптоми і перебіг захворювання залежать від ураження органів і місця, де оселилася амеба, можливі серйозні клінічні ускладнення.
Печінковий — може виражатися гепатитом і абсцесом. Головні симптоми — це біль в правому підребер’ї, жовтяниця, температура, здуття живота, можливі набряки. При цій формі хвороби смертність набагато вища, ніж в інших формах.
Шкірний амебіаз локалізується в основному на полових органах і сідницях. Основні симптоми — виразки і ерозії на шкірних покривах, що мають темні краї та неприємний запах.
Симптоми інших форм залежать від локалізації амеб . Через судини вони, можуть, опинитися навіть в головному мозку, що приведе до судом, порушень чутливості, головних болів, порезів і паралічів.
Помічені клінічні прояви абсцесів нирок, селезінки, жіночих геніталій, скарги, що мають, характерні основним ознакам захворювання.

Амебіаз у дітей і дорослих симптоми

Симптоматика цього захворювання у дітей і дорослих схожа. Проте у дитини прояви більше виражені, і супроводжуються підвищеною інтоксикацією і обезводненням.
Інтоксикація, виражена високою температурою і слабкістю, коліт у дітей, як прояв цієї хвороби, завдяки вчасно проведеним лікувальним заходам в поодиноких випадках дають ускладнення.
Основні симптоми:

  • підвищення температури
  • блювота, нудота
  • сонливість
  • прискорене рідке
    чи кашкоподібне випорожнення (дизентерія)
  • слиз або кров у випорожненнях
  • дегідратація.

Симптоми амебіазу у жінок

Основні клінічні симптоми амебної поразки жіночого організму схожі з чоловічими. Проте жінки більше схильні до шкірної поразки. Виразки, ерозії в області полових органів, сідниць приносять багато незручностей.
Також жінки можуть заразитися сечостатевим амебіазом, при попаданні паразитів з кишечника в піхву. Особливо небезпечне захворювання під час вагітності.
Зниження імунітету в цей період збільшує ризик зараження. Слід дотримуватися заходів безпеки і профілактики.

Лікування амебіазу у дітей і дорослих

Методи лікування амебіазу, мають бути спрямовані на знищення усіх паразитів в організмі, на повернення втрати крові, електролітів, рідини, а також на зменшення проявів хвороби.
При неправильному лікуванні можливий рецидив, при недотриманні профілактики — реінфекція. Лікування проводять комплексно, з використанням комбінацій препаратів, для знищення збудника в усьому організмі.
При лікуванні захворювання у дітей, слід контролювати рівень гемоглобіну, оскільки його зниження значно обтяжує стан дитини. Також необхідно постійно поповнювати втрату рідини — діти важко переносять обезводнення.

Препарати для лікування амебіазу

Лікування цього захворювання базується на 3-х видах препаратів :

  • Просвітні (прямі) амебоцити — ліки, що згубно впливають на просвітні форми амеб (Хініофон, Ятрен, Дийодхинон, антибіотики тетрациклінової групи). Використовуються при лікуванні хвороби у носіїв і для профілактики рецидивів.
  • Універсальні амебоциди — впливають на усі види амеб(Тинідазол, Фурамід, Флагіл). Діють на клітинному рівні, знищуючи паразита зсередини.
  • Тканинні амебоцити — чинять згубну дію на амеб, які знаходяться на тканинах і слизових оболонках (Хінгамін, Амбильгар, Дигидроемитин, Эметин). Використовується в лікуванні гострих форм хвороби.

Профілактика амебіазу

Профілактика, передусім, має бути спрямована на наступні заходи:

  • Своєчасне виявлення хвороби, правильне лікування, і подальше диспансерне спостереження.
  • Гігієнічні заходи: очищення питної води, обробка продуктів харчування, дотримання правил особистої гігієни.