Чебрець: користь та шкода

Чебрець — низькорослі повзучі кущі із запашним жорстким листям. В давнину трава використовувалася для ритуалів і обкурювання приміщень з метою вигнання злих духів, а на Русі прийнято було прикрашати чебрецем ікони і житла в день Успіння Богородиці, що закріпило за ним ще одно назву «Богородська трава». Відомий також під своєю офіційною назвою Чебрець, від староруського «темьан» — ладан, або старогрецького «фіміам» — пахощі.

Етимологія назви вказує на виняткові ароматичні властивості рослини, які по праву знайшли застосування в парфюмерній промисловості, як аромат, і в харчовій, як прянощі. Чебрець — одна з основних складових знаменитої суміші «Прованські трави».
У медицині використовується вид Чебрець повзучий, багатий ефірною олією, яка насичена речовинами карвакролом, що проявляє найсильнішу антибактеріальну активність, і тимолом, сировиною для виробництва ментолу (входить до складу препаратів «Валідол» і «Корвалол»), а також серйозним протиглистним і знеболюючим засобом.
Проте більшості ця рослина відома, як приправа і ароматична добавка в чай. Безперечно, варто уважніше розглянути чебрець: користь і шкода його цікавих компонентів можуть виявитися дуже цікавими для народної медицини.

Не лише ефіри

Чебрець: користь та шкода

Кращий час для збору рослини — це період його цвітіння, оскільки саме тоді концентрація корисних речовин в нім максимальна. Властивості чебрецю визначаються не одними ефірами.
Чебрець містить ряд вітамінів (А, C, РР і група В), флаваноіди, органічні кислоти (у тому числі урсолова, цінна для спортивного живлення, і олеанолова, демонструюча виражену ефективність проти ВІЛ), смоли і камедь, дубильні речовини і цілий набір мінералів, серед яких калій, магній, кальцій, натрій, фосфор, селен, цинк, марганець, молібден, залізо і мідь. Такий цінний склад робить чебрець деякою панацеєю при цілому спектрі захворювань, тому є сенс розібратися в його корисних властивостях і можливих протипоказаннях.

На сто бід одна відповідь

У народній медицині використовуються настої чебрецю, які готуються в класичній пропорції : 1 ст. л. сухої подрібненої сировини на 250 мл води, що скипіла. Настій витримується на водяній лазні 5-10 хвилин, охолоджується і проціджувається. Вживається як внутрішньо, по 50 мл 3 рази в день, так і для місцевого лікування — полоскань, ванночок.

Чебрець: користь та шкода

  • Тимол у складі ефірної олії чебрецю проявляє найвищу активність відносно патогенної кокової флори, зокрема до нього чутливий золотистий стафілокок, що є причиною цілого ряду захворювань : вугрів, фурункулів, ринітів, пневмонії, менінгіту, остеомієліту.
  • Багато хто пам’ятає старий добрий препарат «Пертусин», що застосовується при бронхітах, трахеїтах і коклюші як відхаркувальний і пом’якшувальний кашель засіб. Тільки мало хто знає, що основна діюча речовина в нім — екстракт чебрецю. При вищезгаданих захворюваннях слід приймати настій рослини, який забезпечить такий же ефект, тільки без сторонньої хімії.
  • Чебрець демонструє антигельмінтну ефективність у відношенні, передусім, лямблій і круглих черв’яків — нематодів. Лямблії вражають шлунково-кишковий тракт і роблять сильний токсичний вплив на організм, а трихинелли і аскарид, оселившись в м’яких тканинах, здатні і зовсім завдати людині неймовірної шкоди, аж до враження центральної нервової системи. Для профілактики і лікування чебрецем, найефективніше буде його відвар з часником в наступній пропорції: 2 ст. л. сухої трави чебрецю і 1 ч. л.
    подрібненого часнику на 0,5 л води. Склад доводиться до кипіння і вариться на слабкому вогні 10 хвилин. Після охолодження проціджувається. Приймати його слід впродовж дня замість води.
  • При сердечних спазмах не потрібно відразу тягнутися за валідолом. Спазмолітичну і знеболюючу дія надасть чай або настій з чебрецем завдяки карвакролу в його складі. За старих часів стовчений в порошок чебрець носили з собою і нюхали при поганому самопочутті або переднепритомному стані.
  • Відомо в народній медицині лікування чебрецем чоловічої статевої слабкості і безпліддя. Його активні компоненти в комплексі з молібденом, який включають у багато препаратів від імпотенції, сприяють відновленню статевої функції. Для цих цілей настій чебрецю застосовується двічі в день по склянці курсом в 2 тижні.
  • Урсолова кислота допомагає чебрецю справлятися з облисінням. Вона повертає до життя волосяні цибулини і прискорює зростання волосся. Для профілактики і лікування використовується ефірна олія чебрецю, 3 краплі якого змішуються з 1ч. л. горілки і втираються в шкіру голови. Такий засіб змивати не треба. Якщо немає готової ефірної олії чебрецю, можна зробити масляний екстракт самостійно, заливши 2 ст. л. подрібненої сировини склянкою теплої рослинної олії і настоює 30 днів в темному місці при кімнатній температурі.
    Після проціджування олію слід втирати в шкіру голови, після чого волосся укутується на декілька годин і потім промивається.
  • Також урсолова кислота протидіє атрофії м’язів, чим здобула повагу до себе в якості компонента спортивного харчування. Завдяки її присутності, чай з чебрецем допоможе ефективнішій побудові рельєфу тіла при зайнятті фітнесом. Дослідження учених говорять також про здатність урсолової кислоти активізувати процес спалювання жиру.
  • Особливо цікавий вплив чебрецю на людей, що страждають алкогольною залежністю. Для позбавлення від алкоголізму змішують чебрець з полином в співвідношенні 4: 1, і 1 ст. л. цієї сировини заливають 250 мл окропу. Настій проварюють 5 хвилин на помірному вогні, остуджують і проціджують. Вживають по 1 ст. л. три рази в день упродовж двох-трьох місяців. Вже після другого тижня застосування відзначається байдужість до алкоголю.
  • У домашніх умовах можна зробити олію з чебрецю швидкого приготування. Для цього 50 г його свіжого подрібненого листя заливають 150 г рослинної олії і прогрівають на водяній лазні 1,5 години. До наступного дня олію треба залишити для настоювання, і тоді до ранку в розпорядженні опиниться прекрасний бальзам від багатьох недуг. Всього 1 ст. л. такої олії позбавить від метеоризму, а випита на ніч — від безсоння, їм розтирають поперек при радикуліті і суглоби при ревматичних болях.
    Зберігати олію слід в холодильнику, підігріваючи перед використанням.
  • При артриті корисні ванни з чебрецем. На середній об’єм ванни знадобиться 0,5 кг трави чебрецю. Сировину заливають в каструлі 4 л окропу, варять 5 хвилин, проціджують і додають у ванну.

Диво-травичка має і протипоказання

Поширені випадки алергії на чебрець. Причому організм може відреагувати як на його вживання, так і на саму рослину в пору його цвітіння. Реакція проявляється чханням, набряком слизових оболонок, в особливо важких випадках можливе різке зниження артеріального тиску. При появі щонайменших підозр на алергію, чебрець слід виключити з їжі і не контактувати з квітучими кущами.
Протипоказане вживання чебрецю при наступних захворюваннях: гіпотиреоз, нирковокам’яна хвороба, виразкові захворювання шлунково-кишкового тракту, хвороби печінки, кардіо- і атеросклероз. Не можна застосовувати рослину в постінфарктний період і при вагітності.
Нудота, що з’явилася після прийому чебрецю, може говорити про його передозування, в цьому випадку необхідно понизити дозу його вживання і постежити за подальшою реакцією організму.