Ялівець — лікувальні властивості та рецепти

Ялівець - лікувальні властивості та рецепти

Ялівець звичайний — це невисокий хвойний вічнозелений кущ від 1 до 3 метрів, або дерево висотою від 4 до 6-8, а іноді і до 12 метрів у висоту. Інші назви цієї рослини — верес, можевел, латинська — Juniperus communis. Належить ялівець до сімейства Кипарисових. Кора у нього сіро-коричнева, на молодих гілках — червоно-коричнева, листя — у вигляді зеленої хвої, плоди — невеликі шишечки, у вигляді круглих довгастих ягід, 5-9 мм в діаметрі, чорно-синього кольору, іноді з блакитним нальотом . Плоди мають слідкувати-пряний смак і своєрідний аромат.

Є й інші види ялівцю, їх дуже багато, більш ніж 50: це козачий, виргінскій і т. д. Їх здебільшого використовують в декоративних цілях. Рослина досить добре переносить підрізання, з нього створюють прекрасні садові композиції. Відростає він відносно швидко, кожен рік приблизно на 15 см.

Ялівець воліє помірний клімат, в Україні його можна зустріти в північних і західних районах, а також його можна побачити в Північній Америці, Африці, Непалі, Пакистані та ін.

Росте він в листяних і змішаних лісах, підлісках, іноді на піщаних ґрунтах і сухих гірських схилах, по берегах річок, на мохових болотах, утворюючи суцільні зарості.

З лікувальною метою використовують зрілі чорні плоди (шишкоягоди), молоді пагони (гілки), рідше коріння. Для лікування готують з ягід або хвої, відвар або настоянку, яку можна використовувати як зовнішньо, так і внутрішньо.

З лікувальною метою використовують зрілі чорні плоди

Корені використовують при бронхіті, туберкульозі, виразкової хвороби шлунка, шкірних захворюваннях, а відвар гілок допомагає при алергії (діатезі).

В шишкоягодах мається багато ефірного масла, до 1,5%, до складу якого входять камфен, пінен, фелландрен, терпинен та ін. З них роблять масло.

Плоди ялівця заготовляють восени, у вересні-жовтні місяці, а хвою можна заготовлювати в різний час: ранньою весною, влітку або пізньою осінню. Шишкоягоди краще сушити в сушарках, при температурі не більше 30°С, або на горищі, розстилаючи тонким шаром на папері. Хвою сушать в тіні або під навісом. Уже готову сировину можна скласти в паперові мішки або картонні коробки, в сухе, прохолодне і провітрюване приміщення. Термін зберігання сировини — до 3 років.

Рецепти використання ялівця при лікуванні різних захворювань

 

Рецепти використання ялівця при лікуванні різних захворювань

Ялівець звичайний має загальнозміцнюючу, сильну сечогінну, болезаспокійливу, жовчогінну, відхаркувальну, кровоочисну, ранозагоювальну, бактерицидну, дезінфікуючу, апетитну і заспокійливу дією.

Раніше, димом гілок ялівцю обкурювали житло, жували ягоди (тільки стиглі), при сильних епідеміях холери, епідемії грипу.

Ялівець покращує роботу нирок, він дезінфікує сечові шляхи, його використовують як сечогінний засіб при набряках, водянці, сечокам’яній хворобі, слабкості сечового міхура.

Відвар ялівцю, або спиртову настойку використовують при захворюваннях суглобів, ревматизмі, пухлинах, подагрі. При невралгії, паралічі, захворюваннях м’язів роблять примочки з відвару, розтирання з подальшим утепленням хворого місця.

Дуже цінується олія ялівцю, воно має цілу низку лікувальних властивостей: дезінфікує і прискорює загоєння ран, нормалізує тиск, усуває депресію, нею лікують трихомонадний кольпіт.

При грипі або ГРЗ масло ялівцю втирають в область шиї, 2 рази на день, закапують у ніс по 1 краплі, змащують мигдалики, при ангіні (намотати на паличку ватку і просочити маслом ялівцю).

При гаймориті, в 50 мл кип’яченої води капнути 2 краплі олії ялівцю, розмішати і промивати ніс 2 рази на день.

При герпесі, уражене місце змастити маслом, або прикласти ватку змочену в олії на 15 хвилин. Процедуру робити 2 рази на день, через 4-6 годин.

Рецепти використання ялівця

Також маслом ялівцю натирають хворі суглоби: треба спочатку розігріти суглоб, у ванній або іншим способом, а потім розтерти його маслом ялівцю. Курс лікування — 10-15 процедур. Ялівець звичайний заспокоює центральну нервову систему, нормалізує кровообіг, особливо після обтирань всього тіла відваром хвої рослини, або прийому ванн, в перебігу 10-15 хвилин.

Для поліпшення апетиту, як болезаспокійливий, дезінфікуючий і жовчогінний засіб при застої жовчі і захворюванні печінки, при нудоті, блювоті, метеоризмі фахівці рекомендують пити відвар ягід ялівцю або з’їсти до їжі, добре розжовуючи, по 5 штук ягід, 3 рази на день.

Рецепт відвару ягід ялівцю: взяти 1 стол. ложку ягід, розчавити їх, залити 1 склянкою окропу, варити 10 хвилин, настояти 30 хвилин, після процідити. Пити по 1/4 склянки, 3 рази на день при вище зазначених захворюваннях.

Спиртова настоянка ялівцю: кинути в спирт (питний)й 70%, подрібнену сировину, в співвідношенні 1:20. Настояти в темному місці 2 тижні, потім процідити. Вживати до їди по 30 крапель, запиваючи водою, 3 рази на день.

Спиртову настоянку або відвар ялівцю використовують як відхаркувальний засіб, що розріджує мокроту, при захворюваннях верхніх дихальних шляхів.

При шкірних захворюваннях, висипу, золотусі, лишаях, корості, фурункулах, ранах, виразках, ударах, туберкульозі кісток застосовують ялівець, у вигляді примочок, ванн з відвару або настою, як кровоочисний і поліпшуючий обмінні процеси засіб.

При цинзі роблять полоскання рота з відвару ялівцю, при малярії — приймають всередину, при білях — роблять спринцювання.

При болях у вухах, закопують настойку у вуха, по 2-3 краплі, навпіл з водою, а також розтирають біля вух.

Відвар ялівцю: взяти 1 десертну ложку сировини, залити 1 склянкою води, кип’ятити 5 хв, потім відставити і настояти 30 хв. Перед вживанням процідити. Приймати відвар по 1-2 стол. ложки, 3 рази на день до їди.

Ялівець, протипоказання

Не можна вживати ялівець, препарати з нього, при гострому і хронічному запаленні нирок.