Інжир відноситься до роду фікусових з сімейства Тутові і являє собою субтропічну рослину з розкидистою кроною, що досягає у висоту 12 м. Вона має світло-сіру гладку кору і великі пальчасто-лопатеві листи, що містять молочний сік. Інжир може рости до 500 років. Головну цінність цього дерева представляють соковиті і солодкі плоди, покриті тонкою шкіркою, які здавна відомі своїми унікальними лікувальними властивостями.
Основні місця зростання інжиру – Близький Схід, Середземноморський регіон, Кавказ, Середня Азія і Крим. Рід інжир на сьогодні представлений близько 400 видами.
Зміст:
Інжир – лікувальні властивості
Інжир містить активні речовини, які мають заспокійливу, пом’якшувальну, протизапальну, відхаркувальну та очищаючу дію. Також він корисний при проблемах з травленням і при хронічних запорах; ефективний при захворюваннях дихальних шляхів як відхаркувальний засіб. З нирок інжиру готують препарати для лікування гастритів, з соку кори – болезаспокійливі препарати.
Сучасні дослідження показали, що до складу інжиру входить фіцин, що запобігає утворення тромбів і склеротичних бляшок з внутрішньої стінки кровоносних судин.
Народна медицина здавна використовує інжир на лікування запалень гортані, трахеї і бронхів. Також відваром суміші листя інжиру і кропиви лікують дизентерію та запалення слизових оболонок кишок.
Інжир – лікарські форми
У народній медицині найчастіше використовують плоди і листя інжиру, рідше – коріння. Плоди збирають у серпні – жовтні, час збору листя – квітень – травень. Стиглі плоди сушать, вживають свіжими або готують з них відвари. У свіжому вигляді інжир не підлягає довгому зберіганню, після збору його необхідно відразу в’ялити і сушити на сонці кілька днів, причому в процесі сушіння кількість цукру в інжирі зростає. Слід брати для сушки світлі плоди, які мають золотисту шкірку і білу м’якоть.
Інжир – рецепти
- Для лікування ангіни, стоматиту, захриплості голосу, а також для підтримки сил при виснаженні приймають відвар із плодів інжиру, який робить також потогінний і жарознижувальну дію Для його приготування 1 ст. ложку подрібненого сухої сировини заливають 2 склянками окропу і, прокип’ятивши на слабкому вогні близько 10 хвилин, охолоджують, віджимають і приймають чотири рази на день по 100 гр.
- Для лікування сухого і хронічного кашлю, коклюшу, хвороб нирок, гастриту, рекомендується приймати молочний відвар інжиру. Для його приготування 2 ст. ложки плодів інжиру відварюють у 200 мл молока, розтирають цю суміш в кашку і приймають тричі на день по 100 гр. Крім того, за допомогою розвареного в молоці інжиру, застосовуваного зовнішньо, прискорюють дозрівання наривів і лікують шкірні та гнійничкові захворювання.
- Для дроблення і видалення каменів з нирок і полегшення болю при сечовипусканні використовують водний розчин інжиру, для приготування якого 5 шт. інжиру заливають стаканом окропу і, проваривши близько 5 хвилин на слабкому вогні, розминають і приймають між прийомами їжі.
- Для лікування вітіліго і гніздової плишивості застосовують настій листя інжиру, який готують, заливши 2 ст. л. сировини 2 склянками окропу. Наполігши протягом години, віджимають і приймають чотири рази на день по 100 гр. перед їжею.
Інжир – протипоказання
Протипоказаннями до застосування інжиру є запальні захворювання травної системи (особливо ентерит), цукровий діабет (так як інжир містить багато цукру), подагра і порушення сольового обміну, схильність до каменеутворення (так як інжир містить багато щавлевої кислоти), ожиріння.
Однак, медицина сьогодні розглядає інжир як продукт харчування, не надає побічна дія на організм, й не заперечує проти його тривалого вживання, особливо при хронічному бронхіті, анемії і затяжному кашлі.
