Вже сама назва говорить про здібності цієї рослини, його дев’яти силах. Оман або дивосил трав’яниста рослина особливо шанувалася в народній медицині на Русі, де вважалося засобом від дев’яти хвороб і навіть в чомусь панацеєю. Та і сьогодні дивосил можна придбати практично у будь-якій аптеці. Дивосил – трав’янистий багаторічник з прямостоячим стеблом до 2 метрів заввишки, листям, яке зовні майже голе, а знизу, немов повстяні і золотистими кольорами, зібраними в суцвіття-кошики, що досягають в діаметрі 4 см
Але головна сила цієї рослини полягає в його м’ясистому кореневищі бурого кольору зовні і жовтувато-білого усередині. Кореневище і корені, що відходять від нього, мають пряний пекучий смак і специфічний запах.
Користь дивосила
Застосувань в народній медицині у дивосила немало: запалення слизових оболонок травної системи, захворювання верхніх дихальних шляхів, лікування виразок, що не гояться, і екземи, як відхаркувальний і кровоспинний засіб. Використовується корінь дивосила, саме так дивосил називається в аптеці, при кашлі, бронхітах, захворюваннях печінки, ревматизмі, низькому імунітеті і цукровому діабеті. Добре відомі антимікробні і протиглистні властивості кореня дивосила.
Нарешті, його застосовують при нерегулярному менструальному циклі і при геморої. Усі частини рослини багаті марганцем, магнієм, залізом і кальцієм, містять вітаміни Е і К.
Лікувальні властивості могутньої трави були добре відомі не лише на Русі, але і в інших країнах. Так, у Болгарії настоянка кореня і сьогодні застосовується при головному болі, коклюші, посиленому серцебитті, а також для попередження передчасних пологів і епілепсії.
Ефірна олія на основі дивосила – прекрасний антисептик, а крім того, ароматична добавка і замінник імбиру в кулінарії.
Сучасна фармакологія використовує дивосил як цінну сировину для отримання полісахариду інуліну, яким збагачують напої для діабетиків і тих, хто знаходиться на дієті по зниженню ваги. А ще інулін використовується для виробництва фруктози.
Кулінарним шиком можна вважати цукерки з шматочків стебел дивосила, виварених в цукровому сиропі, а додавши зелені частини рослини під час домашньої консервації компотів, можна уникнути “підривання” банок, адже як вже було сказано, дивосил знаменитий своїми антисептичними властивостями.
І ще один цікавий факт. Прийом настоянки дивосила призводить до швидкого збільшення ваги хворих дистрофією. Виявляється, вага збільшується через те, що вживана настоянка забезпечує якісніше засвоєння їжі і м’яко стимулює апетит.
Застереження відносно дивосила
Напевно, не просто так назва статті акцентує увагу не лише на корисних властивостях рослини і звучить: “Дивосил: користь і шкода”. Як і з більшістю лікарських рослин, з дивосилом жарти погані. Застосовувати будь-які препарати дивосила не можна, якщо не було консультації з лікарем. Протипоказанням можуть виявитися серцево-судинні захворювання, хвороби нирок. Передозування приведе до появи типових симптомів отруєння. Так що жартувати з цією рослиною небезпечно!
Дев’ять сил
Неможливо утриматися і не привести хоч би один рецепт на основі кореня дивосила. Цей зміцнюючий і профілактичний засіб при будь-якій хворобі. Приготувати його можна як зі свіжого, так і сухого кореня дивосила, купленого в аптеці. Знадобляться 300 г. свіжого або 50 г. сухого кореня дивосила, склянка цукру, літр води і 100 мл соку, бажано яблучного. Свіжий корінь дрібно нарізують і кип’ятять 20 хвилин, сухі – 25 хвилин, проціджують відвар, додають яблучний сік і цукор, дають остигнути. Приймати впродовж місяця по 3 столових ложки перед їжею тричі в день.