Інші назви – горобина звичайна, брижі (їжа для рябчиків), горобина лісова і т. п. Горобина червона може зустрічатися в природі у вигляді дерева (до 15 м), або куща. Вона має густу крону, молоді гілки горобини сірувато-червоного кольору, з великими бруньками, кора дерева – гладка, сіра.
Листя вузькі, гострозубі, опушені, непарноперисті, з 5- 11 парами, довгасто-ланцетні. Квітки горобини червоної – білі, розташовані в зонтичних суцвіттях. Цвіте горобина червона з травня по червень.
Плоди – ягодоподібні, у формі кулі, оранжево-червоні, розміром приблизно з горошину, гіркуваті й терпкі на смак. Дозрівають у вересні і до зими не обсипаються, а залишаються на дереві навіть взимку. Від дії морозу плоди горобини червоної втрачають свою гіркоту і терпкість, набувають приємний солодкуватий смак. Це улюблені ласощі багатьох птахів.
Росте горобина всюди: в лісах, на лісових галявинах, часто її висаджують уздовж доріг, в парках, садах і т. д. Горобина дуже красиве дерево, особливо восени, коли достигають плоди.
Стиглі ягоди горобини червоної містять органічні кислоти (яблучну, сорбінову, лимонну, бурштинову, винну) дубильні та пектинові речовини, амінокислоти, сорбіт і сорбозу, ефірні масла, вітамін С і РР, солі кальцію, калію, натрію, магнію.
Вітамін Р в горобині робить цю рослину дуже корисною. Цінність його в тому, що він зміцнює нервову систему, усуває дратівливість, безсоння і загальну слабкість організму.
Горобину червону в традиційній медицині використовують як полівітамінний, кровоспинний і сечогінний препарат.
У народній медицині ягоди горобини червоної використовуються як жовчогінний і сечогінний засіб, для зниження артеріального тиску, успішно лікують цингу, застосовують як натуральне потогінний і послаблюючий засіб.
Властивості соку горобини
Хорошу сечогінну і проносну дію надає сироп із соку свіжих і добре дозрілих плодів горобини (на 1 кг плодів 600 г цукру, проварити). Сік горобини вживають при ревматичних болях, каменях у сечовому міхурі та нирках. Це також відмінний засіб при нестачі вітаміну С.
Сік з горобини має протимікробну дію, знімає набряклість, зупиняє кровотечу, а також є протираковому засобом. Сік горобини червоної зменшую рівень холестерину в крові, стабілізує обмін речовин.
Показано вживати сік горобини при недокрів’ї, подагрі, астенії, геморої, атеросклерозі, ламкості капілярів, при злоякісних пухлинах, гіпертонії, аритмії і різного роду кровотечах.
Настій (чай) з ягід горобини червоною: 1 чайну ложку плодів залити однією склянкою окропу, настояти до кімнатної температури. Пити по пів склянки три рази в день, як цінний полівітамінний засіб, при алергічних та інших захворюваннях шкіри.
Ліки з плодів горобини сприяють зниженню кількості жирів в печінці та холестерину в крові, підвищують резистентність кровоносних судин.
Також, свіжий сік горобини, ефективний засіб від геморою. З плодів горобини треба віджати сік і пити по 1/4 склянки, три рази на день, запиваючи водою.
Стиглі ягоди горобини залити горілкою в співвідношенні 1:10. На одну частину ягід (за об’ємом) взяти десять частин горілки. Вживають по одній чайній ложці, три рази в день, для підвищення апетиту і ін.
З ягід горобини можна приготувати смачні і корисні кислосолодкі настойки або морси. Для цього береться 40 г ягід, подрібнюють в ступці, заливають склянкою окропу та настоюють протягом 4 годин. Потім добре струшують вміст і проціджують через тришарову марлю. В відфільтрований настій за смаком додають ще цукор.
Для приготування сиропу, використовують ще такий рецепт: ягоди горобини в ступці подрібнюють і заливають окропом, в співвідношенні 1: 2, настоюють 4 години, проціджують і розводять цукровим сиропом.
При лікуванні цинги до плодів горобини додають ще й її листя, так як вважають, що в них міститься більше вітаміну С.
У народній медицині використовують для лікування плоди і суцвіття горобини червоної (квітки) при неправильному обміні речовин, застудах, шлунково-кишкових захворюваннях. Кору горобини відварюють та застосовують для лікування гіпертонії.
Горобина звичайна (червона), протипоказання
Не можна вживати ягоди горобини червоної і препарати з неї людям, у яких підвищене згортання крові, хто пережив інсульт чи інфаркт, хто страждає на ішемічну хворобу серця, а також при підвищеній кислотності шлунка.