Той аґрус, який росте сьогодні майже в кожному саду, – плід наполегливої праці французьких і британських селекціонерів. До цього ягода була мало відома, більше того, плоди дикого аґрусу набагато дрібніші за його окультуреного побратима. Існує інформація, що ківі виведений з аґрусу, проте це міф: прародичем, цього екзотичного фрукта є актинідія, деревовидна ліана, яку за схожість ягід називають китайським аґрусом.
Деякі недолюблюють аґрус за кислинку і утримуються купувати зелені ягоди. Чомусь вважається, що стиглий аґрус має бути пурпурним. Але це не так: існують різні його сорти – з білими, зеленими, червоними ягодами, і якщо сорт зелений, то і після визрівання він залишиться зеленим. Стиглість аґрусу визначають на дотик: зайва жорсткість говорить про незрілість. Найсолодшими вважаються пурпурні і фіолетові сорти, а найкориснішими – зелені.
Буде цікаво дізнатися, що ж приховує під різноколірною шкіркою аґрус: користь і шкода цієї садової культури, може виявитися дуже несподіваною.
Скринька з сюрпризом
Окрім традиційних вуглеводів і білків, і зовсім незначного відсотка жирів, ягода аґрусу містить помірний вітамінний склад, в якому проявляє себе тільки вітамін С (90 мг в 100 г або 30% денної норми). Окрім цього, є присутньою невелика кількість вітамінів А, В1, В6, Е і РР. Набагато цікавіше заглянути в мінерали: ось там можна зустріти цікавий набір. Багатий аґрус марганцем (у 100 г – 20 % денної потреби), молібденом (біля 17% норми) і міддю (13%).
Вистачає в ньому і калію, а ось інші макро- і мікроелементи є присутніми майже номінально: це кальцій, магній, натрій, цинк, фосфор, сірка, йод, залізо і хром.
Хоча мідь і харчові волокна погіршують засвоєння марганцю організмом, аґрус можна, все одно вважати цінним його джерелом. Адже марганець бере участь в синтезі нейромедіаторів, тобто протидіє депресіям; бере участь в роботі щитовидної залози, а точніше, в утворенні гормону тироксину; підтримує функціонування репродуктивної системи; перешкоджає ожирінню печінки – виконує багато життєво важливих функцій.
Мідь, передусім, важлива своєю участю в синтезі лейкоцитів і еритроцитів, від неї залежить стан шкіри і кісткової тканини, без неї не синтезуються жіночі статеві гормони і гормон інсулін. А молібден уберігає чоловіків від імпотенції і бере участь в метаболічних процесах організму. Вражає? І усі ці властивості поміщені в маленьку зелену ягідку!
Показання до вживання аґрусу
Звичайно ж, вживати аґрус можна і просто так. Без особливої шкоди здоровій людині можна з’їсти до кілограма ягід. Але коли є альтернатива, вибір не завжди може зупинитися на аґрусі. Тому слід знати, в яких випадках його все ж слід включити в меню, щоб не просто поласувати, а допомогти організму налагодити свої функції.
- Депресія, розлади нервової системи можна здолати за допомогою аґрусу, адже його ягоди містять не лише марганець, але і серотонін – гормон радості. У темряві з серотоніну синтезується гормон мелатонін, що відповідає за здоровий сон, артеріальний тиск, правильне функціонування ендокринних залоз і інші життєво важливі функції. Слід знати, що мелатонін входить до складу снодійних препаратів. Тому порція свіжого аґрусу не лише підніме бойовий дух, але і відрегулює біоритмічний годинник організму.
- При закрепах, застосовують відвар з ягід аґрусу, який можна приготувати по наступному рецепту : 1 ст. л. половинок плодів слід залити 250 мл кип’яченої води і продовжувати варити на маленькому вогні впродовж 10 хвилин. Відвар виходить кислуватим, тому допустиме додавання цукру, його замінників або меду. Приймають його по 50 мл кожні 4 години.
- За наведеною вище схемою приймається настій аґрусу і для нормалізації менструального циклу у жінок. Засіб не лише відрегулює його тривалість, але і зробить менструальні виділення не такими рясними. Курс лікування повинен складати не менше місяця.
- При атеросклерозі і для зниження рівня холестерину в крові корисним виявиться саме недозрілий аґрус, той, що ще твердий для збору. Його слід вживати разом з сухими хвостиками(які є не що інше, як відмерлі квітки, що зберігають в малих дозах корисні речовини) по столовій ложці на день упродовж 3 тижнів. Ефект посилюється одночасним додаванням листя аґрусу в чай.
- Серед кавказьких народів поширено вживання настою листя аґрусу при туберкульозі. Проте рецепт більше придатний як допоміжний засіб у рамках комплексного лікування: при цій хворобі, порушується робота шлунково-кишкового тракту і печінки, і потрібний засіб, що поновлює і підтримує їх функції. Для приготування настою 2 ст. л. висушеного і подрібненого листя(влітку можна скористатися свіжими) заливають 1 склянкою окропу і настоюють в термосі, або в загорнутому посуді 2-3 години.
Отриманий настій слід розділити на три прийоми і вживати перед їжею. - Для лікування захворювань печінки і сечостатевих інфекцій застосовується свіжо віджатий сік аґрусу, розведений кип’яченою водою кімнатної температури в співвідношенні 1 : 1. Приймають його по 150 мл тричі в день. Аґрус забезпечить жовчогінний і легкий сечогінний ефекти. Виключенням є сечокам’яна хвороба, при якій аґрус до вживання, не рекомендується.
- Після віджимання соку не варто викидати макуху аґрусу, оскільки її шкірка містить ще більше активних компонентів, ніж м’якуш. Якщо залити макуху рівною кількістю води, довести до кипіння, настоювати 2-3 години в термосі і відфільтрувати, вийде натуральний тонік для догляду за шкірою з антиоксидантним ефектом. Він справляється з проблемою шкірних висипань і регулює роботу сальних залоз.
Зберігається такий засіб в холодильнику до 3 днів, тому, якщо макухи багато, його краще заморозити або висушити, щоб кожного разу готувати свіжу порцію засобу.
Ліки, не для усіх
Ягоди аґрусу і їх відвари протипоказані для внутрішнього застосування, якщо є присутні наступні захворювання: виразка шлунку або дванадцятипалої кишки, ентерити, коліт або нирковокам’яна хвороба. Усупереч думці, що аґрус виліковує рак, не рекомендується його вживання при карциномі кишечника зважаючи на зміст серотоніну, який і обумовлює симптоматику хвороби, в підвищеному об’ємі продукований самою пухлиною.