Амарант – (лат. Amaranthus) або щириця, більше відома як декоративну рослина, для благоустрою садів і присадибних ділянок. Його лікувальні властивості майже не відомі в нашій країні. Проте рослина має ряд цінних властивостей, які з успіхом застосовуються в народній медицині.
Амарант є високорослою злаковою рослиною з однорічним періодом дозрівання в помірних широтах. Має прості або гіллясті стебла. Листя амаранта частіше яйцевидне, чергове. Квітки є колосовидною мітелкою. Після цвітіння утворюється плід – коробочка. Сама рослина має різноманітне забарвлення – від зеленої до пурпурно-червоної.
Завдяки красивому забарвленню амарант в нашій країні широко застосовується як декоративна рослина. У Південній Америці, та деяких країнах Східної Азії культура використовується як кормова рослину для тварин, і як овоч. Його застосовують в кулінарії як круп’яну культуру. У багатьох країнах цінується рослина за свої цілющі властивості, які обумовлені специфічним хімічним складом амаранта.
Зміст:
Цінні речовини в складі і лікувальні властивості амаранта
В першу чергу рослина має багатий вітамінний склад. Вона містить вітаміни групи В, бета-каротин (провітамін А), вітамін Е і С. До складу рослини входить рідкісний вітамін В4 (холін), що має важливе значення для нормальної роботи нервової системи.
Багатий амарант і мінеральними речовинами. Його зерна характеризуються високим вмістом кальцію, калію, магнію, заліза, міді, селену, марганцю. Особливо високий вміст кремнію в суцвіттях рослини.
Високий рівень білку в зернах амаранта (близько 21% залежності від сорту) обумовлює поживні властивості рослини. Особливістю амарантового білку є високий рівень лізину. Окрім білку амарант багатий жирними кислотами, крохмалем, флавоноїдами. Корисні властивості рослини обумовлені вмістом пектинових речовин.
Амарант містить біологічно активну речовину – сквалеон. За своєю природою це вуглеводень, попереджуючий дефіцит кисню в клітинах організму, що бере участь у регенерації клітин. Речовина має сильні антиоксидантні властивості, бореться із старінням, вільними радикалами. Сквалеон амаранта має високі іммунопротекторні властивості.
Застосування амаранта в медицині
Унікальний склад цієї рослини обумовлює широкий спектр застосування в народній медицині, кулінарії і косметології. Кровоспинні властивості амаранта успішно використовуються при надмірній менструальній і гемороїдальній кровотечі. М’яка спазмолітична і послаблююча дія амаранта обумовлює його застосування в лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту, запобігає закрепам.
Завдяки високому вмісту в амаранті лізину, його успішно застосовують для нормалізації роботи м’язової тканини, у тому числі міокарду, для зміцнення імунітету.
Фосфоліпіди амаранта благотворно впливають на стан центральної нервової системи, регулюють рівень цукру в крові. Ці речовини нормалізують жировий обмін, сприяють посиленню метаболізму, приводять вагу тіла у норму.
Містить амарант стероли, що мають адаптивні властивості. Завдяки цим речовинам організм швидко пристосовується до фізичних навантажень.
Такі багаті лікувальні властивості амаранта зумовили його широке застосування як в народній, так і в офіційній медицині. Найбільш ефективні для застосування, в якості лікарських форм настій, відвари, настоянка, амарантова олія.
Як заготувати амарант
Для приготування цілющого зілля необхідно знати особливості збору і переробки рослинної сировини. Листя амаранта збирають до цвітіння рослини. Сировину сортують, сушать під навісами, без проникнення сонячних променів. Насіння амаранта збирають в мітелках, до їх осипання на землю.
Корені рослини викопують восени. Сушити корені амаранта можна в духовій шафі, при температурі не більше 600С.
Амарант можна також заморожувати, солити і маринувати. Вимите і просушене листя амаранта заморожують пучками, в поліетиленових пакетах. Для засолювання листя миють, просушує, подрібнюють, пересипають сіллю з розрахунку 200 г солі на 1 кг сировини. Заповнюють стерилізовані банки і закручують.
Приготування і застосування лікувальних засобів з амаранта
Настій листя амаранта готують з сирої сировини, яку заздалегідь подрібнюють. На 1 літр окропу 2-3 столових ложки листя рослини. Настоювати в теплому місці, відфільтрувати і приймати по півсклянки 3-4 рази в день за півгодини до вживання їжі. Такий настій приймають при геморої, сильних менструаціях, кишкових кольках, хронічних запорах.
Відвар коренів і насіння амаранта застосовують при дизентерії. Застосовується відвар при запаленні товстого кишечника, гемороїдальних вузлах у вигляді клізм. Для його приготування беруть 1 столову ложку коренів і заливають склянкою крутого окропу. На водяній лазні відвар кип’ятять 10-15 хвилин, проціджують і остуджують. П’ють відвар по 2-3 столових ложки кілька разів в день, або застосовують зовнішньо, у вигляді клізм.
Сік свіжого листя – відмінний засіб при стоматитах, хворобах сечостатевої системи.
У народній медицині особливо цінується амарантова олія. Цей дієвий засіб при клімактеричних проявах у жінок, нормалізує гормональний фон. Олія амаранта добре регенерує пошкоджені тканини, сприяє загоєнню ран і виразок, відмінно допомагає при опіках.
Відомі протитоксичні і очищаючі властивості амарантової олії. ЇЇ застосовують при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, печінки. Є дані, що олія амаранта виводить з організму не лише шлаки, але і солі важких металів, радіонукліди. Олія амаранта – ефективний засіб профілактики виникнення атеросклеротичних бляшок, знижує рівень холестерину в крові.
При лікуванні онкологічних захворювань застосовують пророщене насіння рослини, яке має виражений протипухлинний ефект.
У косметології амарант використовується у вигляді олії. ЇЇ здатність боротьти з вільними радикалами робить її унікальним омолоджуючим засобом для старіючої шкіри. Олія відмінно зволожує шкіру, зменшує глибину зморшок, надає шкір здорового і сяючого вигляду.
До протипоказань в застосуванні амаранта відносяться панкреатит, сечокам’яна хвороба, алергія.