Як тільки не називають блекоту чорну в народі! І скаженою травою, і дурникою, і бісивом, і коростою. А приказка: “Ти що, блекота об’ївся”? Чули? І використовували, напевно. Існує рослина з такою поганою репутацією…
Остерігайтесь отруєння блекотою!
Як і багато інших представників сімейства пасльонових, блекота дуже отруйна, через вміст дуже токсичних алкалоїдів, серед яких основні це скополамін, атропін і гіосціамін. Тому, таке відношення до цієї рослини в народі, не позбавлене підстав. Отруїтися блекотою можна серйозно, аж до летального кінця.
Хоч, дорослій людині, чий розум здоровий, а пам’ять тверда, і якому відомо, як блекота виглядає (невисока трав’яниста рослина з різьбленим листям, білими з чорною серцевиною квітками, пелюстки яких пронизані темними прожилками) навряд чи прийде в голову ідея спробувати її на смак. Основна ж група ризику – це, природно, діти, з їх схильністю все на світі тягнути в рот.
Так або інакше, які б не були причини отруєння блекотою, при появі його ознак – сухості в порожнині рота, незвичайного блиску очей, блювоти, судом, збоїв в роботі серця, появи шкірного висипу – необхідно викликати у потерпілого блювоту, заздалегідь давши йому випити багато води. У воді можна розчинити кристал перманганату калію. Коли шлунок потерпілого очищений, йому дають активоване вугілля. Природно, в подібному випадку потрібно викликати швидку, проте реанімаційні заходи треба проводити ще до її прибуття.
Лікувальні властивості блекоти
Проте, рідкісна отрута не являється одночасно і цінними ліками. І блекота тут не виключення. Ця рослина використовувалася в лікуванні хвороб ще за часів Стародавнього Єгипту, а пізніше в античній Греції і Римі.
Індійські і тібетські лікарі використовують насіння блекоти при лікуванні інфекційних захворювань. Крім того, листя і насіння її є сировиною для виготовлення знеболюючих засобів, що застосовуються при місцевих запаленнях, наривах, пухлинах. Маззю з блекотою, приготованою на основі сметани, лікують туберкульоз кісток, відвар з рослини допомагає від безсоння і невралгії. Монгольська медицина використовує блекоту як перевірений засіб надання допомоги при сибірській виразці, бешихових запаленнях, віспі і дифтерії.
Листя блекоти, настояне на спирту, в суміші з малою кількістю олії соняшнику застосовуються для розтирання суглобів при артриті, ревматизмі. Також такий склад може бути застосований як примочка при чирьях і карбункулах. Така настоянка також входить до складу сумішей, якими розтирають тіло у разі застуди і кашлю.
Застосовується також відвар з надземної частини рослини. Він застосовується для ванн, при таких проблемах як фурункульоз, нариви, радикуліт. Народна німецька медицина користувалася травою і насінням блекоти для виготовлення екстракту, що надалі сильно розбавляється і вживається проти деяких хвороб очей, нападів кашлю, а також при порушеннях менструального циклу.
Чорна блекота застосовується не лише в народній медицині. Фармацевтична промисловість на її основі робить болезаспокійливі, протиастматичні і спазмолітичні препарати.